За оцінками експертів, близько 28% тепла виходить з одноповерхового приватного будинку. Квартири в багатоповерхівках втрачають до 30% тепла за рахунок вікон, швів між плитами і щілин під вікнами. Щоб уникнути втрати тепла через стіни і віконні конструкції, рекомендується утеплення фасадів.
Чим утеплити житло?
Сьогодні існує різноманітність матеріалів для утеплення фасадів. Найпопулярніші – пінопласт і мінеральна вата. Розглянемо переваги і недоліки кожного утеплювача.
Плюси і мінуси пінопласту
Популярність утеплення пінопластом обумовлена простотою монтажу і низькою вартістю, у порівнянні з іншими утеплювачами. Серед переваг такого матеріалу виділяються:
- виготовляється у вигляді плит, що полегшує монтаж;
- можна вибрати товщину утеплювача;
- високі показники теплозбереження;
- має звукоізоляційні властивості;
- служить близько 20 років;
- низька вартість матеріалу.
Разом з цим, пінопласт при горінні виділяє токсичні речовини і добре вбирає вологу. Виправити недоліки можна шаром штукатурки.
Плюси і мінуси мінеральної вати
Утеплення мінватою захищає житло від холоду навіть при сильних морозах. Матеріал є безпечним для здоров’я, оскільки виготовляється з гірських порід. Можна сказати, що мінвата (кам’яна вата) є екологічно чистим утеплювачем.
Переваги мінеральної вати:
- низька теплопровідність;
- не горить;
- стійка до перепадів температур;
- пропускає повітря (не утворюються грибки і цвіль);
- простий монтаж.
Мінус у мінвати – хороша вбираність вологи. Утеплення мінватою зажадає додаткової просочення водовідштовхувальним засобом.
При утепленні фасадів можна комбінувати матеріали. Наприклад, вікна та двері утеплити мінватою, а стіни пінопластом. Рекомендується порадитися з професіоналами, щоб правильно розрахувати кількість матеріалів і якісно утеплити свій будинок.
Дорогожичі – історична місцевість Києва. Ймовірно, в середньовіччі Дорогожичі охоплювали територію в районі сучасної Лук’янівської площі. За часів Давньоруської держави на Дорогожичах, між горою Глибочиця та струмком Скоморох (в сторону сучасної вул. Маршала Рибалко), існувала митниця з земляним укріпленням. За іншою версією Дорогожичі знаходилися близько Кирилівського монастиря (Куренівка). Згадуються з 988. Всі версії про походження назви (як місця, де сходяться дороги, від словосполучення «дорого жити») не мають наукового підтвердження.